Кіозбереження клітин із пульпи молочних зубів
Авторська рубрика «На клітинному рівні»
Якщо клітини не зберегли відразу після народження дитини: що варто знати про кріозбереження пульпи молочних зубів
У попередніх матеріалах ми багато говорили про клітини, які можуть бути отримані під час народження дитини: гемопоетичні стовбурові клітини пуповинної крові, а також мезенхімальні стромальні клітини пуповинного канатика та плаценти.
Можливість отримати їх існує лише під час пологів. Тому цілком закономірно виникає запитання: чи можна сформувати персональний клітинний резерв пізніше, якщо цього не зробили одразу після народження? Мене зацікавила ця тема, тому що відповідь насправді складніша за просте «так» або «ні».
Втрачену можливість зберегти гемопоетичні стовбурові клітини (ГСК) пуповинної крові та/або мезенхімальні стромальні клітини (МСК) із пуповинного канатика відновити неможливо. Проте в дитячому віці з’являється інше вікно можливостей — отримання МСК із пульпи молочних зубів. У науковій літературі такі клітини позначають абревіатурою SHED — Stem Cells from Human Exfoliated Deciduous Teeth.
Що міститься всередині молочного зуба?
Пульпа — це жива тканина всередині зуба, у якій розташовані кровоносні судини, нервові волокна та різні популяції клітин. Серед них можуть бути виділені МСК.
Вперше окрему популяцію таких клітин описали у 2003 році. Лабораторні дослідження показали, що вони здатні розмножуватися та за певних умов диференціюватися у клітини кількох типів, зокрема тих, що беруть участь у формуванні дентину, кісткової та хрящової тканини.сайту та матеріали для соціальних мереж
Саме тому дослідники вивчають не лише здатність дентальних МСК до формування мінералізованих тканин, а й їхні паракринні та імуномодулювальні властивості.
Паракринна дія означає, що клітини можуть впливати на своє мікрооточення за допомогою сигнальних молекул, які виділяють у міжклітинний простір. У лабораторних і доклінічних моделях цей механізм досліджують у контексті регуляції запальних процесів, підтримки життєздатності інших клітин та відновлення пошкоджених тканин. Водночас біологічний потенціал клітин у лабораторії не можна автоматично прирівнювати до доведеної ефективності лікування людини. Шлях від експериментального дослідження до клінічного протоколу потребує перевірки безпеки, ефективності, дозування та способу застосування.
Чи можуть клітини зуба замінити клітини, отримані під час народження?
Ні, це різні клітинні ресурси.
Пуповинна кров насамперед є джерелом гемопоетичних стовбурових клітин. Вони формують клітини крові та імунної системи й уже багато років застосовуються у світовій клінічній практиці за визначеними медичними показаннями.
Пульпа молочних зубів і пуповинний канатик є джерелами МСК. Проте клітини з цих джерел відрізняються швидкістю розмноження, профілем сигнальних молекул, властивостями та здатністю диференціюватися в різних клітинних напрямах. Дослідження, у яких порівнювали МСК тканини пуповинного канатика та пульпи зуба, демонструють різні переваги кожного джерела. Наприклад, в окремих лабораторних моделях МСК, виділені з пуповинного канатика, мали вищу швидкість проліферації, тоді як дентальні МСК демонстрували виражений потенціал до остеогенного диференціювання — формування клітин кісткової тканини.
Тому ми говоримо не про заміну, а про додаткову можливість зберегти інший тип власних клітин.
Чому наука звернула увагу саме на молочні зуби?
Найперше — через доступність джерела. Молочні зуби природно змінюються приблизно у віці від 6 до 12 років. Отримання зуба зазвичай не потребує окремого інвазивного втручання: він випадає природним шляхом або видаляється стоматологом за медичними чи ортодонтичними показаннями.
Друга причина — вік клітин. Вони отримуються у дитячому віці та в лабораторних умовах можуть демонструвати високу здатність до розмноження. Однак формулювання про те, що вони «не мають генетичних пошкоджень», було б некоректним. Стан клітин залежить від багатьох індивідуальних чинників і оцінюється лабораторно.
Третя причина — походження та властивості. У доклінічних дослідженнях показано, що МСК, отримані з пульпи, можуть мати виражений нейропротекторний потенціал порівняно з МСК з інших джерел. Це пов’язують, зокрема, з їхнім походженням із клітин нервового гребеня. У перспективі це може дати клініцистам можливість отримувати МСК із пульпи для профілактики або лікування нейродегенеративних захворювань. Саме це дає змогу розглядати пульпу молочного зуба як потенційне джерело клітин для довгострокового персонального кріорезерву.
Чи підходить для кріозбереження будь-який молочний зуб?
Ні. Наявність двадцяти молочних зубів не означає двадцять однакових можливостей.
Значення мають:
- стан зуба та його пульпи;
- відсутність вираженого каріозного або запального процесу;
- ступінь природного розсмоктування кореня;
- спосіб отримання зуба;
- час та умови його транспортування;
- результати лабораторної оцінки зразка.
Для виділення клітин потрібна жива пульпа. Якщо зуб тривалий час перебував в умовах, непридатних для виділення МСК, або був поміщений у непередбачене для цього середовище, можливість отримати життєздатні клітини може бути втрачена.
Тому звертатися до DEVA Cryobank варто ще тоді, коли молочний зуб починає хитатися або заплановане його видалення. Це дає змогу заздалегідь отримати комплект для транспортування та правильно організувати передавання зуба до лабораторії.
Що відбувається після надходження зуба до лабораторії?
У лабораторії оцінюють стан отриманого зразка та можливість роботи з пульпою. Далі, відповідно до технологічного протоколу, проводять виділення клітин, оцінюють їхню життєздатність і ріст, здійснюють контроль якості та стерильності.
Якщо клітинна культура відповідає встановленим критеріям, її готують до кріозбереження. Під час кріоконсервації МСК переводять у стан анабіозу, тобто метаболічного спокою, коли клітини зберігають свою життєздатність для подальшого культивування та терапевтичного застосування.
Важливо розуміти: сам факт передавання зуба ще не гарантує, що з його пульпи вдасться отримати достатню кількість життєздатних клітин. Остаточний результат буде відомий після лабораторного скринінгу.
Для кого можуть бути використані збережені клітини?
Отримані клітини є аутологічним продуктом. Тому застосування дентальних МСК у майбутньому залежатиме від конкретного діагнозу, медичних показань, властивостей клітинного продукту та чинних на той момент клінічних протоколів.
Завдяки низькій імуногенності МСК, отримані з різних джерел, зокрема з пульпи молочного зуба, можуть бути застосовані для найближчих родичів. Саме це дає змогу розглядати пульпу молочного зуба як потенційне джерело клітин для довгострокового персонального кріорезерву.
Інше вікно можливостей
Якщо клітини не були збережені під час народження дитини, повернутися до цього моменту неможливо. Але природна зміна молочних зубів відкриває іншу можливість — отримати та зберегти мезенхімальні стромальні клітини з живої пульпи. Це не заміна ГСК із пуповинної крові чи МСК із пуповинного канатика й не гарантія майбутнього застосування. Це окремий клітинний ресурс зі своїми біологічними властивостями та напрямами наукового вивчення.
Для мене саме ця відмінність є найважливішою. Відповідальне рішення про кріозбереження починається не з обіцянок, а з розуміння: що саме ми зберігаємо, чим відрізняються клітини з різних джерел і на якому етапі перебуває їх дослідження.
Якщо у дитини починають змінюватися молочні зуби, варто заздалегідь проконсультуватися з фахівцями DEVA Cryobank. Це допоможе оцінити можливість кріозбереження та правильно організувати отримання і транспортування зуба.
Єлизавета Веселовська, експертка DEVA Cryobank
* Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Можливість застосування клітин визначається індивідуально відповідно до медичних показань і чинних клінічних протоколів.
Наукові джерела
Miura M. et al. SHED: Stem Cells from Human Exfoliated Deciduous Teeth. 2003.
Ren H. et al. Comparative Analysis of MSCs from Umbilical Cord and Dental Pulp. 2016.
Mohd Nor N.H. et al. From Teeth to Therapy: A Review of Therapeutic Potential and Clinical Applications of SHED. 2023.
Ma L. et al. Cryopreserved Dental Pulp Tissues of Exfoliated Deciduous Teeth. 2012.
